Використання баластного вантажу збільшує ефективність роботи трактора до 20% - результати випробувань

Використання баластного вантажу збільшує ефективність роботи трактора до 20% - результати випробувань

Протягом місяця фахівці Харківського тракторного заводу спільно із вченими з Харківського національного технічного університету імені Петра Василенка проводили дослідження тягових характеристик тракторів:
ХТЗ-242К (з двигуном потужністю 240 к.с.), ХТЗ-243К (з двигуном потужністю 250 к.с.) із застосуванням баластного вантажу і системи здвоювання коліс, а також чьотирьохланцюгового гусеничного трактора ХТЗ-280Т (з двигуном потужністю 220 к.с.).
При цьому під час дослідження були проведені вимірювання тягових зусиль на гаку трактора із залежністю від наступних факторів:
- навантаження (змінювалося залежно від заглиблення плуга);
- наявність баластного вантажу;
- наявність здвоєних коліс.
В результаті аналізу отриманих даних* було встановлено наступне:
- використання здвоєних коліс дозволяє збільшити тягове зусилля без перевищення допустимої величини буксування (15% за ГОСТ 27021-86) майже на 70% (42 кН замість 25 кН);
- використання баластного вантажу дозволяє збільшити тягове зусилля без перевищення допустимої величини буксування (15% за ГОСТ 27021-86) більш ніж на 80% (46 кН замість 25 кН);
- використання баластного вантажу при наявності здвоєних коліс дозволяє збільшити тягове зусилля без перевищення допустимої величини буксування (15% по ГОСТ 27021-86) більш ніж в 2.5 рази (66 кН замість 25 кН);
- трактор ХТЗ-280Т продемонстрував тягове зусилля без перевищення допустимої величини буксування (5% за ГОСТ 27021-86) більш ніж в 3 рази (80 кН замість 25 кН) на ґрунті з підвищеною вологістю (20%).

Таким чином, використання баластного вантажу і здвоєних коліс збільшує ефективність роботи трактора під час виконання сільськогосподарських операцій на 20%, а також дозволяє значно розширити спектр сільгоспзнарядь, що агрегатуються з тракторами ХТЗ-242К, 243К.20 і 280Т.

*Примітка: розрахунки проводилися згідно даних, які були отримані емпіричним шляхом з використанням датчиків швидкості обертання коліс, тривимірних датчиків прискорення та інших інерційно-вимірювальних пристроїв, а також приладу з системою контролю пройденого шляху з використанням GPS-навігації. Також для всіх режимів досліджень було розраховано коефіцієнт буксування.

18.12.2017